21 жовтня
Тема блоку: «Наша Батьківщина - Україна»
Тема тижня «Традиції та звичаї нашого народу».
Хто з зарядкою дружить сміливо
Хто з ранку прожене лінь,
Буде сміливим і вмілим
І веселим цілий день!
Ознайомлення із природним довкіллям, логіко-математичний розвиток
Тема: Що нам осінь принесла? Лічба предметів в межах 10. Склад числа 10. Геометричні фігури.
Мета: продовжувати знайомити дітей зі складом числа 10; вчити дітей рахувати в межах 10; формувати вміння складати та вирішувати прості математичні приклади, використовуючи геометричні фігури; закріпити і розширити уявлення дітей про сезонні зміни у природі восени, кольори осені. Конкретизувати й узагальнити уявлення дітей про овочі, фрукти, ягоди. Розвивати мислення, увагу, пам'ять, мовлення. Виховуати інтерес до заняття.
Повтори фігуру
Склади математичні приклади з геометричних фігур та запиши їх у зошиті
наприклад
0 0 0 + 0 0 = 0 0 0 0 0 = 5
Ознайомлення з соціумом
Тема: Жнива та осінні польові роботи. Ремесла нашого народу.
Мета: ознайомити дітей з українськими народними ремеслами, з їх історичними витоками і сучасним використанням; прилучати до культури минулого свого народу; формувати оцінні судження, навчати виявляти схожість і відмінність; закріпити знання дітей про осінні польові роботи людей; виховувати повагу до людської праці.
Жнива́, косови́ця (останнім словом також називають косіння сіна) — пора прибирання злакових культур; процес збирання хлібних рослин — зрізування з кореня дозрілих зернових, зернобобових і круп'яних культур. Спосіб збирання врожаю визначається особливостями культури, станом стеблостою, метеорологічними умовами, наявністю техніки. При однофазному збиранні врожаю жнива поєднуються з обмолотом і проводяться однією машиною — комбайном; при роздільному збиранні спочатку хліб косять жатками, а потім комбайн підбирає і обмолочує валки.
Ремесло — дрібне виробництво за допомогою примітивного знаряддя, для задоволення широких побутових потреб, господарського (раніше й військового) виряду, різного роду будівництва та частин його устаткування.
З завмиранням натурального господарства ремесло відокремилося від хатнього виробництва (для власних потреб і для сусідів) і, щораз більше спеціалізоване, зосередилося головне в містах і містечках у вигляді дрібних підприємств. Вироби виконувалися на замовлення, рідше на ринок.У ремісничих підприємствах майже нема поділу праці, хіба часткова допомога членів родини чи підмайстрів (челядників) і учнів-практикантів. Ремісник є власником майстерні і засобів виробництва, він сам (чи разом з вишколеним підмайстром) є самостійним виробником того чи ін. предмета, здатним виконати його від початку до кінця. Ремесло є його основним зайняттям і джерелом прожитку. Із розвитком техніки ремесло, крім хисту й хатнього досвіду, вимагало чимраз докладнішого й спеціалізоіваного навчання. У добу найбільшого свого розквіту ремісники творили окрему, досить замкнену соціальну групу міщанського стану, характеристичну своїм побутом і громадським значенням, з особливими правами й обов'язками, визначеними цеховою організацією. Цим ремесла відрізняються від кустарної промисловості, яка переважно буває лише додатковим зайняттям (наприклад, у вільний від сільсько-господарських робіт час). Ремесло відмінне від мануфактури, в якій є більший поділ праці, господарська ініціатива і засоби виробництва не належать виробникам; крім того, наявні відповідні технічні прилади і рушії (вода, вітер тощо). Але в індустріальну добу у ремісничому виробництві застосовуються, крім основної ручної праці (чи ручних або ножних машин), також досконаліші (наприклад, електричні) прилади.
Художньо-продуктивна діяльність (Музична діяльність)
Спостреження за роботою двірника
Мета: виховувати повагу до праці дорослих, підвести дітей до розуміння про користь і необхідність праці двірника; вчити поважати чужу працю; розвивати інтерес до професії, бажання наводити порядок на своєму майданчику, берегти природу рідного краю.
